Подготови иск завтра проплачу суд сбор и отксерю документі. В среду пойду тусоватся в суд( никогда там раньше не біл,)
Скарга почти такого же содержания
Админпозов:
До Деснянського районного суду в м. Києві
просп. В. Маяковского, 5-В, м. Київ
тел. (044) 532-00-99
позивач
Якименко Юрий Вiкторович
адреса: Київ вул. ....
телефон контактний: 02
відповідач-1
11500, Житомирська обл.,м.Коростень,
вул.Жовтнева,3
Взвод ДПС по ОДДЗ м.Коростень
інспектор ДАІ ст.сержант Белошицький Віталій Володимирович.
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови по справі про адміністративне правопорушення
АМ №155771 від 6.05.2010р.
6 травня 2010 року приблизно о 18 год. 30 хв. я, Якименко Юрий Вікторович, рухався на особистому автомобілі Фольксваген Гольф д/н АА 9... ІС по автодорозі Київ-Ковель у напрямку Ковеля у населенному пункті , а саме у селі Путиловичі зі швидкістю близько 70 км/год,не порушуючи правил дорожнього руху (ПДР). Усі прилади мого автомобіля Фольксваген Гольф є технічно справними, про що свідчить талон техогляду . При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд із більшою швидкістю рухався автомобіль "Тойота Ленд Крузер"а також позаду їхала ще одна іномарка.У даному населенному пункті я був зупинений на вимогу інспектора ДАІ . Після того як я зупинився, до мене підійшов інспектор ДАІ ст.сержант Белошицький Віталій Володимирович. (Інспектор незрозуміло представився, тому дані про нього брав з постанови та протоколу) і назвав причиною зупинки – порушення Правил дорожнього руху (ПДР) – перевищення швидкості. На мою вимогу надати докази мого порушення, мені було продемонстровано зафіксовану на приладі „Беркут” (що не являється засобом фото- відеофіксації) швидкість 84 км/год., фактичний час, коли здійснювалось вимірювання швидкості, надано не було. Ніяких інших фактів мого порушення надано не було. Після того, як я не погодився з тим, що ця швидкість належить моєму авто та відмовився домовлятись з ним в патрульній машині, інспектор ДПС Белошицький В.В . почав заповнювати протокол про адміністративне правопорушення АМ №131028 від 6 .05. 2010 р. Мої права згідно ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ІДПС Белошицький В. В. мені не роз’яснив. . При цьому збоку працівника ДАІ на мене здійснювався моральний тиск про даремність всіх оскаржень, а також коли я попросив продемонструвати мені міліцейське посвідчення інспектором була продемонстрована зброя як доказ того що він виконує свої службові обовязки. Надалі інспектор виніс постанову АМ №15577 1по справі про адміністративне правопорушення від 6.05.2010р, визнав мене винним у скоєнні правопорушення і наклав штраф у розмірі 300 (триста) гривень.
Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав:
1. У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Фактично, на вимогу підтвердити нібито моє перевищення швидкості, співробітником ДАІ, що склав протокол, мені було продемонстровано лише швидкість, з якою нібито я рухався, без часу, в який було зроблено вимірювання. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля за таких умов неможливо.
2. У відповідності до ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Ні в протоколі, ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск вимірювача швидкості до вимірювання в Україні, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Номер засобу вимірювальної техніки у протоколі та постанові відсутній, внаслідок чого перевірити наявність цих документів неможливо.
3. Співробітник ДАІ Белошицький Віталій Володимирович грубо порушив вимоги керівництва з експлуатації приладу під час вимірювання.Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується
4. Відповідно до статті 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у данному випадку використовувався вимірювач швидкості „Беркут”, що не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. Тому з огляду на положення ст.251 КУпАП, оскільки ця норма містить імперативний характер щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, а також згідно Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (№ 111 від 27.03.2009.), п.13.7.1. «…Під спостереженням за дорожнім рухом слід розуміти візуальний або за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису…», вимірювач швидкості „Беркут” не може бути використаний як доказ по справі.
До протоколу не додано жодних фото або відео матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу яким вимірювалась швидкість руху», чим порушено вимоги Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху» п.2.13 «До протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото, відео або інші матеріали на яких зафіксовані показання цих приладів.» та внутрішніх розпорядчих документів МВС, в тому числі Розпорядження в.о. міністра МВС № 466 від 21.03.2009 п.1.6. «Виключити випадки складання відносно водіїв … протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото,- відео матеріалів, показів свідків, тощо.)», Інструкцію з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (№ 111 від 27.03.2009.) п.28.9. «З метою запобігання конфліктним ситуаціям, об'єктивного розгляду справ, а також як допоміжний засіб для попередження протиправних дій та розкриття правопорушень допускається використання фото-, кінозйомки, відеозапису та звукозаписувальної техніки, а під час оформлення матеріалів ДТП воно є обов'язковим».
5. Відповідно до протоколу мною були надані пояснення про незгоду, що саме керований мною автомобіль перевищив швидкість, оскільки я рухався зі швидкістю 70 км/год. Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КупАП, доказами є також пояснення особи, що притягається до відповідальності, у постанові інспектором ДПС фактично не наведено будь-якої оцінки моїх доказів, чим було грубо порушено Постанову Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» п. 24 «Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КупАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник, чи висловлення останнім доводів». Фактично окрім усної заяви інспектора, мені не було надано жодних доказів належності вимірюваної швидкості саме моєму автомобілю.
6. Інспектор ДПС по ОДДЗ м. Коростень ст.сержант Белошицький В. В. порушив п.15.5. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (№ 111 від 27.03.2009.), а саме «Під час звернення до водія працівник Державтоінспекції МВС зобов'язаний прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище, висловити вимогу про передачу водієм документів, зазначених в пункті 2.1 ПДР, для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення».
7. Інспектор ДПС Белошицький В. В. порушив п.4.1. «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (№77)», а саме «У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.».
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
Оскільки всі мої дії відповідають законодавству України, адміністративного правопорушення я не скоював, вважаю, що законні підстави для притягнення мене до адміністративної відповідальності при відсутності порушення ПДР з моєї сторони, відсутні.
Згідно ч.2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись статтями 287, 288, КУпАП, та ст. 6, 18, 19, 104, 107 КАСУ
ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову АМ №155771
по справі про адміністративне правопорушення від 6.05.2010р
3 Видалити дані про порушення із бази адмінпрактіки ДАІ.
Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія АМ №131028 від 6 .05. 2010 р
2. Копія постанови АМ №155771 по справі про адміністративне правопорушення від
від 6.05.2010р
3. Копії адміністративного позову та доданих матеріалів у відповідності до кількості
відповідачів у справі.
4.Копія талону техогляду від XXXX року XX ХХХХХХ
Реєстрація
Вхід
Допомога
Пошук
Я в шоке.
